Психологічна служба

Для вчителів та шкільних психологів створено поглиблений курс із психологічно-емоційної підтримки
Курс має на меті допомогти освітянам стабілізувати власний емоційний стан в умовах постійного стресу та війни, а також надати практичні інструменти для підтримки учнівства та батьківства під час адаптації до нових реалій навчання.
Інструменти є універсальними. Їх можна використовувати в освітньому процесі як офлайн, так і онлайн.
Серед знань, які здобудуть учасники протягом навчання:
🔺 як адаптуватись та інтегруватись у новій реальності і допомогти зробити це учнівству?
🔺 як емоційна компетентність впливає на доросле життя? які існують інструменти розвитку емоційного інтелекту? що робити з емоціями війни та як на практиці допомогти собі і оточенню?
🔺 що таке арт-терапія та як використовувати її в роботі з учнівством під час адаптації до умов навчання в школі?
🔺 як зберігати спокій, покращити своє життя і маленькими кроками наблизитись до стресостійкості?
🔺 як асертивність впливає на комунікацію? які є можливості для формування власної асертивності?
Курс започаткований спілкою «Освіторія» за підтримки Міністерства освіти і науки України та Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ).
Навчання відбувається онлайн на платформі О.Університет.
В Україні створили освітній серіал присвячений психологічній підтримці себе та близьких У Міністерстві цифрової трансформації створили освітній серіал, присвячений психологічній підтримці себе та близьких.
Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
За його словами, зараз на платформі Дія.Цифрова освіта навчаються понад 1,3 мільйони українців.
«Один з останніх — серіал «Психологічна підтримка себе та близьких для цивільних». 14 серій з порадами психологів, як впоратися зі стресом, підтримувати дітей та батьків. Кожна серія триває 4-8 хвилин. Зберігайте психологічну стійкість і дивіться серіал на Дія.Цифрова освіта», – зазначив Федоров.

Турбота про дитину неможлива без турботи про дорослих, які з нею поряд. Саме від психологічного стану дорослих людей, їхньої ресурсності, залежить стан дитини (власної чи учнів та вихованців). Група волонтерів-психологів, що реалізує проєкти для дітей, створила телеграм-канал “Подбай про себе” https://t.me/PodbayProSebe, метою якого є підтримання психічного здоров’я українців.

Щодня тут публікують максимально легкі та користі поради з питань безпеки, психології, цікаві факти та спостереження.

Докладніше: bit.ly/391FWuu

#ПсихологічнаДопомога

Міністерством освіти і науки України підготовлені методичні рекомендації “Перша психологічна допомога. Алгоритм дій”
Методичні рекомендації розміщено за посиланням https://cutt.ly/wFWVB0b
Сьогодні серед порад від команди #stop_sexтинг правила поведінки під час повітряної тривоги.
Що важливо обговорити з дітьми щодо офлайн-поведінки під час повітряної тривоги?
Рекомендуємо обговорити зі старшими дітьми потребу завантажити на телефон застосунок «Повітряна тривога» (посилання для операційних систем iOS apple.co/3rxfNtT і Android bit.ly/3JNVQVN), адже не завжди можна почути сигнал із вулиці.
У будівлі:
☑ взяти тривожний рюкзак;
☑ зайти в укриття (це може бути підвальне приміщення чи паркінг);
☑ якщо немає спеціального укриття, потрібно спуститися на нижчі поверхи будівлі та обрати безпечне місце (подалі від вікон).
У квартирі:
☑ важливо знайти місце за тримальною стіною (найчастіше це біля вхідних дверей);
☑ у жодному випадку не підходити до вікон;
☑ сісти на підлогу;
☑ накрити тіло й голову ковдрою чи іншими речами.
У потязі:
☑ нахилитися нижче рівня вікон і закрити голову руками.
 На вулиці:
☑ зайти в найближче укриття (часто в містах є позначки «укриття» або маршруту до нього).
Якщо немає змоги знайти найближче укриття, то важливо:
☑ триматися на відстані від магазинів із вітринами;
☑ лягти на землю біля високого бордюру, бетонних блоків;
☑ закрити голову руками.
Якщо ви почули вибухи, залишайтеся в безпечному місці, не підходьте до вікон. Не фотографуйте/не знімайте місце обстрілів. Також не виходьте з укриття раніше ніж за 10 хвилин після відбою повітряної тривоги.
Бережіться,усе буде Україна!
Команда #stop_sexтинг зібрала поради від ВзаємоДії, МОН, UNICEF Ukraine, додала методики із власного досвіду роботи у сфері безпеки дітей і розробила рекомендації для батьків, опікунів, педагогів і дорослих, поруч з якими є діти.
Тема війни не має бути табуйованою. Ми перебуваємо в єдиній реальності, де домінує страх, смерть, відчай і тривога. Діти повинні розуміти – люди навколо теж відчувають тривожність.
Як дорослим говорити з дітьми про офлайн-поведінку під час війни ?
☑ Запитайте, що діти знають про ситуацію в країні та як вони почуваються зараз.
Коли говорите про війну та вживаєте слова «поганий» або «добрий», обов’язково пояснюйте дитині, чому поганий, а чому добрий.
☑ Спонукайте дитину фантазувати про події в країні через мультфільми та відео, які вона дивиться.
☑ Говоріть із дітьми про необхідність взаємодопомоги, про те, що багато людей в Україні та світі підтримують нашу державу та щодня об’єднують зусилля, аби якнайшвидше завершити війну.
Нагадайте дітям, що коли їм страшно чи тривожно, вони завжди можуть звернутися по допомогу до дорослих (батьків, учителів).
Зауважте, що важливо дослухатися до порад дорослих щодо поведінки офлайн, адже навколо криється багато небезпек, які можуть загрожувати життю та здоров‘ю.
Запитайте дітей, чи мають вони план дій на випадок повітряної тривоги та чи є в них та чи підготували вони тривожний рюкзак або теплий одяг (тривожний рюкзак, теплий одяг тощо).
Бережіть себе та дітей і все буде Україна! 

23 арттерапевтичні способи саморегуляції 

Арттерапія, якщо коротко, це вид психотерапії та психологічної корекції, заснований на мистецтві та творчості. Вперше цей термін був використаний Андріаном Хілом у 1938 р. при описі своєї роботи та незабаром отримав широке поширення. Основна мета арттерапевтичної діяльності – аналіз та позитивний вплив на психоемоційний стан людини. Нижче мініпорадник від психотерапевтки Вікторії Назаревич «Що робити, якщо…».

1. Втомився – малюй квіти.

2. Злий – малюй лінії.

3. Болить – ліпи.

4. Нудно – заповни листок паперу різними кольорами.

5. Сумно – малюй веселку.

6. Страшно – плети макраме або роби аплікації з тканин.

7. Відчуваєш тривогу – зроби ляльку-мотанку.

8. Обурюєшся – рви папір на дрібні шматочки.

9. Турбуєшся – складай оригамі.

10. Напружений – малюй візерунки.

11. Важливо згадати – малюй лабіринти.

12. Розчарований – зроби копію картини.

13. Зневірився – малюй дороги.

14. Треба щось зрозуміти – намалюй мандали.

15. Треба швидко відновити сили – малюй пейзажі.

16. Хочеш зрозуміти свої почуття – малюй автопортрет.

17. Важливо запам’ятати стан – малюй кольорові плями. 

18. Якщо треба систематизувати думки – малюй стільники або квадрати.

19. Хочеш розібратися в собі й своїх бажаннях – зроби колаж.

20. Важливо сконцентруватися на думках – малюй точками.

21. Для пошуку оптимального виходу із ситуації – малюй хвилі й кола.

22. Відчуваєш, що «застряг» і треба рухатися далі – малюй спіралі.

23. Хочеш сконцентруватися на меті – малюй сітки й мішені.

 

 

Багато працівників освітньої сфери від початку війни перетворилися на волонтерів, які щоденно допомагають людям, адже мільйони українців вимушено покинули рідні домівки через російські обстріли та бомбардування.
ЕкспертиUNICEF Ukraine підготували покроковий алгоритм встановлення контакту з дитиною, що пережила травматичний досвід. Шукайте за посиланням інформацію, яка допоможе не порушувати кордони дитини та «відновити» почуття безпеки.
Допис  uni.cf/3urlZW4
Державна служба якості освіти України рекомендує збірник психопедагогічних рекомендацій для роботи з дітьми 6–11 років, розроблений в межах міжнародного волонтерського мініпроєкту «Урок для дітей України» (під час і після війни) міжнародного проєкту «ОDNOWA / ОНОВЛЕННЯ» від ГО “Міжнародна асоціація сучасної освіти, науки та культури” за участі фахівців Служби.
Докладніше: 👉https://bit.ly/3tQ707G 

Як підтримати дитину та налаштувати її на гарний лад?
Команда UNICEF Ukraine підготувала підбірку тілесних ранкових ігор за матеріалами психологині Світлани Ройз.
Файл з іграми https://uni.cf/3sF5RiG легко завантажити на телефон і використовувати у випадках, коли немає зв’язку.
Перелік запропонованих ігор:
Доброго ранку
▪ Доторкніться до різних частин тіла дитини, промовляючи: «Доброго ранку, носику, доброго ранку, щічки, доброго ранку, вушка, доброго ранку, шийко, доброго ранку, плечики…».
Ліпка
▪ Розімніть тіло дитини, як тісто чи пластилін.
 Колобок
▪ Гра, метою якої є приготувати колобка. Спочатку «засипте» муки – пройдіться легкими рухами по всьому тілу дитини, потім «налийте» води – погладьте. «Замісіть» тісто, а потім «зробіть» колобка: дитина сидить, обійнявши себе руками, а дорослий обіймає її за спинку. Розкрийте руки – колобок «випікся».
 Поцілунки: квадратний, трикутний, овальний
▪ Цілувати лобик або щічку дитини багатьма поцілунками так, щоб їх послідовність утворила геометричну фігуру.
Якого кольору поцілунок?
▪ Поцілуйте дитину, промовляючи: «Я тебе зараз цілую жовтим поцілунком, малиновим, райдужним», під час поцілунку називайте колір.
 Люлечка
▪ Сядьте за дитиною, обіймаючи її за спинку, спробуйте погойдатися, заколисуючи дитину.
Обійманці
▪ Запропонуйте дитині обійняти вас сильніше, ніж ви її обіймаєте.
Кенгуру
▪ Посадіть дитину так, щоб вона притулилася животиком до вашого живота, а потім міцно обійміть.
Рахуємо обійми
▪ Запропонуйте дитині порахувати обійми. Обіймайтеся.
Діду-діду, де ти там, не морозь щічки/носик/животик/ніжки нам
▪ Промовьте слова, доторкніться до своєї частини тіла. Запропонуйте дітям також називати частини свого тіла та торкатися їх. Потрібно пройтися по всьому тілу.
 Килимок
▪ Запропонуйте дитині простукати все тіло так, наче воно є килимком, який вибивають.
 Орангутанг
▪ Дитина стукає себе по грудній клітині з криком “Я-я-я-я”, наче мавпа.
 Дотик
▪ Торкайтеся один одного «різними доторками» (як зайчик, змія, лисичка хвостиком тощо).
 Сніговик
▪ «Виліпіть» із тіла дитини сніговика. Попросіть малюка напружити всі м’язи, наче він змерз, а потім запропонуйте «відігрітися під сонечком» – сніговик «тане», дитина розслабляється.
Очищення
▪ Торкайтеся тіла дитини, кажучи, що це сонечко чи вода проходить по тілу зверху донизу, змиває, освітлює все, що напружує, лякає, заважає.
 Малюємо пальцями
▪ «Малюйте» пальцем на животику, спині дитини різні букви чи прості форми, пропонуйте дитині вгадати, що це.
 Будиночок
▪ Запропонуйте дитині уявити, що вона – будиночок. «В тебе є підлога (ніжки), стіни (проходимо по всьому тілу доторками), дах (голівка). Ти в будиночку (можна покласти руку на серце)».
 Квітка чи дерево
▪ Запитайте у дитини, ким вона хоче бути, якої квіткою чи деревом. Доторкніться стоп зі словами: «У тебе дуже міцне коріння, воно із землі бере все, що потрібно для життя та міцно тримає тебе». Торкніться боків: «У тебе такий стрункий сильний міцний гнучкий стовбур. Він може зігнутися, може схилитися, але він ніколи не зламається. Він витримає всі вітри та урагани». Торкніться голівки: «А це твоя крона – красива, ніжна, соковита, сильна. Ти – дерево життя».
 Масаж із приспівкою
▪ Робіть дитині масаж і наспівуйте цю приспівку (Переспів Мирослави Кім):
Рейки, рейки, шпали, шпали…
Їхав поїзд із Полтави.
Ось віконце відчинилося —
Горошинки покотилися.
Йшли курчата, ціпу-ціпу,
Дзьобали собі на втіху.
А за ними гусенята
Теж пощипують завзято.
Далі йшла сім’я слонів,
Тупали, аж гай шумів.
От директор-молодець
Стіл поставив і стілець
І друкує на машинці
Лист малесенькій дитинці:
«Люба доню! Рідна пташко!
Висилаю жовту чашку,
В неї сонячні бочки,
А на денці — крапочки».
Важливо пам’ятати, що зараз діти і дорослі навряд зможуть грати в ігри чи робити практики зі закритими очима, адже у стресовому стані люди намагаються контролювати всі процеси, які відбуваються навколо.
Якщо дитина в стані сильного стресу, то краще торкатися тільки тих частин тіла, що закриті одягом. Торкайтеся не поверхнево чи лоскочучи, а наче проминаючи тіло дитини.
Якщо дитина просити повторювати якусь гру багато разів – погоджуйтеся, адже саме ця гра для неї найбільш терапевтична.