Нова українська школа

Рішення виконавчого комітету від 27.01.2022 № 09 Про закріплення територій обслуговування за закладами загальної середньої та дошкільної освіти Донецької ТГ на 2022 2023 навчальний рік

Додаток 1 до рішення виконавчого комітету від 27.01.2022 № 09 Список територій обслуговування, закріплених за закладами загальної середньої Донецької ТГ на 2022 2023 навчальний рік 

Розпорядження селищного голови № 21 від 14.04.2021 Про закінчення опалювального сезону

ЩОДО ЗАРАХУВАННЯ ДО 1-ГО КЛАСУ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Нова українська школа. Докладніше про зміни https://mon.gov.ua/ua/tag/nova-ukrainska-shkola 

ЗАРАХУВАННЯ УЧНІВ ДО 1-Х КЛАСІВ
закладів загальної середньої освіти Донецької селищної ради
у 2022/2023 навчальному році
відбувається
з 14 березня 2022 року 31 травня 2022 року
До уваги батьків юних українців і українок, вимушених переселенців!
На виконання ст.12,13 Закону України «Про освіту», ст.8,9,12 Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 13.09.2017 №684 (зі змінами), листів МОН від 10.08.2018 №1/11-8477, від 16.04.2022 року № 1/4202-22, рішення виконавчого комітету Донецької селищної ради від 27.01.2022 №09,№10, наказу відділу освіти Донецької селищної ради від 27.01.2022 №25-ОД та з метою організованого прийому дітей до 1-х класів, відділ освіти Донецької селищної ради запрошує ваших дітей до закладів загальної середньої освіти нашої громади!
Привертаємо увагу, що зарахування дітей до першого класу, здійснюється відповідно до Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16 квітня 2018 року № 367, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05 травня 2018 року (далі – Порядок), наказу Міністерства освіти і науки України від 28 березня 2022 № 274 «Про деякі питання організації здобуття загальної середньої освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні».
Згідно з пунктами 4 та 5 Порядку, зарахування до закладу освіти здійснюється відповідно до наказу його керівника, що видається на підставі заяви про зарахування до закладу освіти одного з батьків дитини, до якої додаються:
1) копія свідоцтва про народження дитини або документа, що посвідчує особу здобувача освіти (під час подання копії пред’являється оригінал відповідного документа);
2) оригінал або копія медичної довідки за формою первинної облікової документації № 086-1/о «Довідка учня загальноосвітнього навчального закладу про результати обов’язкового медичного профілактичного огляду», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16 серпня 2010 року № 682, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 вересня 2010 року за № 794/18089.
3) Копія документа, що підтверджує місце проживання/перебування дитини (для підтвердження права на першочергове зарахування).
4) Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи за формою згідно з додатком до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Нагадуємо про відповідальність батьків за надання ДОСТОВІРНОЇ інформації!
В умовах воєнного стану, під час карантину прийом заяв про зарахування дітей до перших класів закладів загальної середньої освіти Донецької ТГ у 2022/2023 навчальному році та відповідних документів або їх копій можна надати електронною поштою у сканованій формі без електронного цифрового підпису, також може здійснюватися через портал «Електронна реєстрація в заклади загальної середньої освіти» (https://school.isuo.org/Для цього необхідно зареєструватись на сайті, обрати заклад загальної середньої освіти, створити заявку та підтвердити її документами у закладі, дотримуючись інструкцій https://school.isuo.org/contact
Для підтвердження електронної заяви та зарахування дитини до 1-го класу одному з батьків потрібно обов’язково до 31 травня 2022 року звернутися до закладу освіти особисто (з пред’явленням документа, що посвідчує особу заявника) та подати всі необхідні документи (оригінали та копії). Усю актуальну інформацію ви можете дізнатись на офіційній сторінці Відділу освіти https://donets-osvita.gov.ua/
Обирайте зручний для Вас спосіб подачі документів до закладу загальної середньої освіти та готуйтеся до вступу дітей до першого класу в 2022 році!

 

Міністерство освіти і науки України склало Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу у 2021/2022 навчальному році в початковій школі в умовах воєнного часу.

Про це міністерство повідомило у своєму телеграм-каналі.

Дивіться методрекомендації за цим посиланням або нижче.

Велика частина рекомендацій присвячена тимчасово переміщеним дітям. Зокрема, якщо в класі зʼявилася така дитини, вона і далі працює за освітніми програмами, які були обрані й затверджені на початку навчального року. Якщо тимчасово переміщений учень навчався за іншою освітньою програмою, зокрема працював за іншими підручниками, учитель має адаптувати навчальний матеріал з урахуванням того, що вже опанував учень.

Якщо для учня не вистачає паперових підручників, можна скористатися електронними версіями:

Обліковувати тимчасово переміщеного учня рекомендовано в Класному журналі того закладу загальної середньої освіти, до навчання у якому він долучився, з поміткою “учень / учениця тимчасово переміщений/а” (ТП). Потім інформацію про результати навчання потрібно буде передати в школу за основним місцем навчання.

Результати підсумкового оцінювання фіксують лише у Свідоцтві досягнень учня, оригінал якого віддають учню / батькам, а копію прикріплюють до Особової справи. Якщо Особова справа зберігається в закладі загальної середньої освіти за основним місцем проживання, то копію Свідоцтва досягнень учня (у форматі pdf) надсилають до цього закладу.

Також у Міністерстві освіти і науки  наголошують на психологічному супроводі всіх учасників освітнього процесу. Вчителям початкових класів, практичним психологам, соціальним педагогам (в закладах освіти, де вони є) пропонують проводити мотиваційні п’ятихвилинні “ранкові зустрічі”, зокрема й психологічні хвилинки для учнів усіх вікових категорій (залежно від форми навчання онлайн чи в реальному часі).

 

8 цікавих технік, як оцінювати учнів, і що треба врахувати 

Співбесіди та консультації, портфоліо, самооцінювання, особиста рефлексія, рубрики оцінювання та ситуативні нотатки – ці та інші методи можна використовувати, оцінюючи учнів.

Більшість із них базуються на уважному спостереженні вчителя за учнівством не тільки під час навчання, а й на перерві чи в несподіваних ситуаціях. Це дає можливість краще зрозуміти, як змінюються діти та на що треба звернути увагу.

“Нова українська школа” підготувала конспект із посібника Українська для всіх” від Фінського проєкту “Навчаємось разом” + проєкту ЄС. Автори: Мелоді Костюк, Ігор Хворостяний і Ірина Унгурян.

Читайте про те, що треба врахувати, розробляючи програму оцінювання, та як збирати інформацію про навчання. Текст стане в пригоді вчителям, які хочуть змінити чи врізноманітнити техніки оцінювання. Добірка корисна не тільки для вчителів української мови, описані методи – універсальні.

ЩО ТРЕБА ВРАХУВАТИ

Автори дають кілька порад, які варто врахувати, плануючи та розробляючи ефективну програму оцінювання:

  • Оцінювання – це безперервний процес, упродовж якого вчителі збирають інформацію про навчання учнів, а також враховують її, плануючи навчання.
  • Під час оцінювання важливий зворотний зв’язок для всіх учасників освітнього процесу. Мета – покращити успішність учнів у майбутньому.
  • Для оцінювання використовують різноманітні стратегії. Адже важливо оцінювати учнів у різних контекстах.
  • Критерії оцінювання варто роз’яснювати учням або розробляти їх разом із ними. Ідеться про те, що учні мають робити, щоби досягнути запланованих результатів навчання. Критерії оцінювання, написані доступною мовою, треба повідомити учнівству до початку оцінювання. Це дасть можливість контролювати навчання й розповідати іншим про свій прогрес.
  • Оцінювання допомагає учням визначати потреби в навчанні та його цілі.
  • Оцінювання враховує індивідуальні відмінності, бо орієнтоване на прогрес і зростання учня / учениці, зважаючи на конкретні результати.
  • Вчителі мають надавати постійний усний або письмовий описовий зворотний зв’язок, який підкреслює сильні сторони учнів і пропонує цілі, щоби покращити їхню успішність. Інформацію передають учням і батькам, аби ті порівняли успішність із попередніми досягненнями.

ЯК ЗБИРАТИ ІНФОРМАЦІЮ ПРО НАВЧАННЯ

Автори посібника радять метод тріангуляції (триєдині свідчення). Так, вчителі збирають докази про навчання учнів із трьох різних джерел:

  • Спостереження за учнями. Наприклад, можна використовувати записи, контрольні переліки та рейтингові шкали (про них нижче, – ред). Усе – щоби письмово фіксувати спостереження за учнями під час різноманітних навчальних заходів.
  • Бесіди. Учні обговорюють своє навчання, а також те, що можуть про це написати (записати аудіо чи відео). Це дає можливість дітям поділитися своїми успіхами та викликами.
  • Продукти. Навчання часто оцінюють за результатами вікторин або тестів, які не завжди найкраще демонструють результати. Тож продукти оцінювання мають містити завдання, орієнтовані на дії, презентації, демонстрації, взаємодії, відео- й аудіозапис або усні взаємодії та проєкти.

Згодом учителі співвідносять інформацію з різних джерел із навчальними результатами. Так можна наочно порівняти й оцінити, наскільки учні досягнули певної мети чи результату навчання.

ТЕХНІКИ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ

Оцінювання із залученням учнів

Коли учні беруть участь в оцінюванні, то набувають важливих навичок, як-от міркувати та рефлексувати, думати про свої зусилля, бути конструктивними під час самооцінювання й оцінювання з боку однолітків, а також надавати конкретну та значущу інформацію.

До того ж ця техніка змінює роль учителя – від судді й оцінювача до тренера й фасилітатора. Керуючись правилами цього методу, вчителі мають:

  • пояснювати критерії оцінювання тестів перед їх проведенням;
  • коли це можливо, показувати приклади зразкових робіт;
  • говорити й писати зрозумілою учням мовою;
  • розробляти інструменти оцінювання разом з учнями;
  • готувати інструменти самоконтролю й самооцінювання для різних завдань і роботи;
  • заохочувати учнів ставити цілі.

Про співбесіди, консультації або інтерв’ю

Співбесіди – це короткі неформальні зустрічі, які проводять з учнями поодинці чи з невеликою групою. Ідеться про діагностичне спілкування, запитання та відповіді.

Також можна проводити інтерв’ю – специфічні співбесіди, щоби в усній формі зібрати конкретну інформацію за допомогою зарання продуманих запитань. Вчитель має записувати відповіді за учнем або учень має письмово відповідати на письмові запитання.

Користь для оцінювання від інтерв’ю та співбесід найбільша, якщо проводити їх регулярно та якщо вчитель і учень приходять на них підготовленими, себто з матеріалами й запитаннями. Коли учні зрозуміють, як відбуваються співбесіди, то зможуть проводити такі зустрічі з однолітками, щоб отримати зворотний зв’язок і обговорити свої досягнення та цілі. Мета співбесід така:

  • дати учням і вчителю можливість обговорити сильні сторони навчання й напрями, які треба вдосконалити;
  • визначити цілі навчання;
  • з’ясувати, як учні розуміють інформацію, ставляться до навчання, а також виявити навички та стратегії, які учні використовують у навчанні;
  • забезпечити індивідуалізоване навчання, спрямувати учнів до складніших матеріалів і визначати майбутні потреби у викладанні.

Автори посібника сформували поради для проведення співбесід з учнями, зокрема:

  1. Тон співбесіди має бути спокійним і доброзичливим, а кількість тем для обговорення обмеженою (одна чи дві). Учні мають знати про мету співбесіди й очікування від учасників до її початку.
  2. Записуйте імена учнів у календарі класу, щоби кожен знав, коли відбудеться його / її співбесіда.
  3. Дозволяйте учням реєструвати звернення з проханням провести співбесіду.
  4. Перевірте, щоб усі учні записалися принаймні на мінімальну кількість зустрічей, яку ви визначили.
  5. Часто переглядайте журнал, щоби переконатися в регулярному опитуванні всіх учнів.
  6. Плануйте 5–10-хвилинні співбесіди щодо оцінювання.
  7. Переконайтеся, що інші учні можуть працювати самостійно, щоби співбесіди відбувалися без переривань.
  8. Частіше проводьте співбесіди з учнями, які мають труднощі.
  9. Починайте й закінчуйте кожну співбесіду на позитивній ноті.
  10. На групових співбесідах кожен учасник має змогу розповісти про свою роботу, звернути увагу, чим він або вона пишається, і поставити запитання. Інші учасники вказують, що їм подобається в роботі учня, і роблять пропозиції щодо вдосконалення. Учителю варто спостерігати й робити ситуативні нотатки.

Про особисту рефлексію та самооцінювання

Особисту рефлексію структурує вчитель або учні. Можна щодня ефективно скеровувати саморефлексію учнів. Тоді учні:

  1. розмірковують що вони дізналися і як це зробили;
  2. контролюють і регулюють навчання;
  3. бачать свої сильні сторони й напрями, за якими потрібно працювати;
  4. усвідомлюють свою відповідальність за навчання;
  5. оцінюють якість своєї роботи та знань;
  6. ставлять цілі для майбутнього навчання та планують шляхи досягнення;
  7. відстежують прогрес за всіма предметами.

Автори підручника посилаються на дослідників Р. Марзано, Д. Пікеринга і Дж. Мак-Тай, які пропонують таку структуру та запитання, що допоможуть учням розмірковувати про своє навчання:

  • Рефлексія щодо змісту. Опишіть, наскільки ви зрозуміли інформацію, яку обговорювали в класі. У чому ви впевнені? Що залишилося незрозумілим? Що для вас є особливо цікавим?
  • Рефлексія щодо оброблення інформації. Опишіть, наскільки ефективно ви збирали інформацію для свого проєкту.
  • Рефлексія щодо комунікації. Опишіть, наскільки ефективно ви донесли свої висновки до членів дискусійної групи.
  • Рефлексія щодо взаємодії та співпраці. Опишіть, наскільки добре ви працювали зі своєю групою впродовж усього проєкту.

До того ж один зі способів стимулювати учнів замислитися про їхнє навчання – попросити їх завершити речення на кшталт:

  • Ця частина роботи демонструє, що я можу…
  • Я можу покращити свою роботу за допомогою…
  • Переглядаючи свою роботу, я хотів би / хотіла б поставити перед собою нову мету:…
  • Стратегія, яка добре спрацювала для мене,…

Окрім усього, вчителі можуть дати учням можливість порівняти інформацію самооцінювання з інформацією з оцінювання вчителя.

Про портфоліо

Портфоліо – це цілеспрямовано складений набір зразків учнівських робіт, результатів самооцінювання та формулювань цілей, що зображають поступ учнів у навчанні. Учні мають самі добирати роботи для портфоліо, але вчитель може рекомендувати долучити конкретні зразки. Ознаки ефективних портфоліо:

  • їх регулярно оновлюють, аби інформацію була актуальною й повною;
  • допомагають учням бачити свої успіхи;
  • доступні батькам або особам, які їх замінюють;
  • докладно повідомляють про різні результати навчання учнів, які за інших обставин було б складно документувати;
  • містять самооцінювання, яке описує учня;
  • складаються з елементів, які репрезентують результати навчання, а також те, що учні знають, розуміють і можуть робити;
  • містять критерії, за якими оцінювали роботу учня;
  • сприяють оцінюванню, оцінці та комунікації щодо навчання;
  • містять різні роботи (малюнки, аудіо- та відеозаписи, фотографії, графіку, чернетки, журнали й завдання), які демонструють численні досягнення.

Важлива вимога до портфоліо: учні мають долучати до нього письмові роздуми, пояснюючи, чому вони обрали той чи інший зразок роботи. Як пишуть автори, деякі учні опановують майстерність викладу описів і міркувань про свою роботу без будь-яких підказок. Учням, яким складно вирішити, що писати, допоможуть такі речення:

  1. Цей твір показує, що я знаю про…
  2. Я пишаюся цим твором, тому що…
  3. Люди, які знали мене минулого року, ніколи б не повірили, що я написав цей твір, тому що…
  4. Цей твір був для мене найбільшим викликом, тому що…
  5. Моїм (моєму) (батькам, другові / подрузі, учителю / вчительці) сподобався цей твір, тому що…
  6. Важлива річ, яку я відкрив щодо себе, – це…

Також у роботі з портфоліо варто зазначити:

  • чи завдання було в межах типової навчальної діяльності, чи креативним проєктом (наприклад, реалізованим за власною ініціативою);
  • рівень допомоги: виконував роботу самостійно, з партнером, під періодичним керівництвом учителя чи вдома за підтримки батьків;
  • дату зразка;
  • вказівку на те, чи це попередній варіант роботи, чи остаточний.

Про контрольні переліки, бальну шкалу та рубрики оцінювання

Контрольні переліки, бальна шкала та рубрики оцінювання – це інструменти, які дають учителям і учням змогу збирати інформацію про те, що учні знають і можуть робити, щоби досягти визначених результатів навчання. Йдеться про систематичні способи збору даних про поведінку, знання та навички.

Контрольні переліки зазвичай мають формат “так / ні”. Йдеться про певні критерії, яким відповідають учні. Їх можна використати для запису спостережень щодо дитини, групи або цілого класу.

Бальна шкала дає вчителям змогу фіксувати міру або частоту вияву поведінки, навичок і стратегій, які демонструє учень. Цей метод визначає критерії та надає 3 або 4 варіанти відповідей для опису якості або частоти діяльності учнів. Учителі можуть використовувати бальну шкалу для запису спостережень, а учні – як інструмент самооцінювання.

Якщо навчити учнів використовувати описові слова, як-от “завжди”, “зазвичай”, “іноді” й “ніколи”, це допоможе їм точно визначати свої сильні сторони й потреби. Ефективна бальна шкала використовує дескриптори (описи рівнів) із чітко зрозумілими показниками.

За допомогою рубрик оцінювання можна ефективно оцінювати навчання учнів, чітко й лаконічно інформувати їх про очікування. Якщо це можливо, рубрики оцінювання треба будувати з урахуванням думки учнів. Насамперед разом з учнями варто визначити, який вигляд має якісна робота.

Рубрики можна використовувати для підсумовування цілей і присвоювати бали кожному з рівнів. Перш ніж розробити рубрику, учителям потрібно відповісти на такі запитання:

  1. Які конкретні результати пов’язані з цим завданням?
  2. Чи є в учнів досвід виконання цього або подібного завдання?
  3. Який вигляд має зразкове виконання?
  4. Які якості відрізняють зразкову роботу від інших рівнів?

Окрім усього, вчителі можуть організувати мозковий штурм і обговорити, яким є кожен рівень. Автори пропонують такі відповідники:

  • Рівень 4 – зразковий рівень. В описі треба зазначити, що всі аспекти роботи перевершують очікування й демонструють зразкову успішність або розуміння.
  • Рівень 3 – рівень, вищий від середнього. В описі треба зазначити, що всі аспекти роботи перевершують очікування й демонструють переконливу успішність або розуміння.
  • Рівень 2 – задовільний рівень. Він має вказувати на мінімальні компетентності, прийнятні для задоволення очікувань від навчання. Успішність і розуміння є або розвиваються, але є деякі помилки, матеріал опанований не повністю.
  • Рівень 1 – рівень обмеженого опанування матеріалу. Вказує, що не відповідає очікуванням від навчання: учень робить серйозні помилки, має значні недоліки в опануванні матеріалу або неправильні уявлення. Учитель має втрутитися, щоби допомогти учню / ученииці покращити результати.

Як розробити контрольні переліки, бальну шкалу та рубрики оцінювання:

1. Використовуйте прості і зрозумілі для учнівства формати, які передаватимуть інформацію про їхнє навчання батькам.

2. Дбайте про те, щоби характеристики й дескриптори були чіткими, конкретними й доступними для спостереження.

3. Заохочуйте учнів допомагати розробляти критерії. Наприклад, які дескриптори демонструють рівні успішності, коли йдеться про написання твору?

4. Переконайтеся, що контрольні переліки, бальна шкала та рубрики оцінювання датовані: це допоможе відстежувати прогрес.

5. Залишайте місце для ситуативних нотаток або коментарів.

Про ситуативні нотатки

Ситуативні нотатки використовують для запису конкретних спостережень за поведінкою кожного учня, їхніми навичками та взаєминами, оскільки це пов’язано з результатами навчання.

У нотатках зазначають постійні спостереження під час уроків. Їх також можна писати у відповідь на виготовлений продукт або роботу учня. Вони короткі, об’єктивні й націлені на конкретні результати. Ситуативні нотатки можна передавати учню періодично або за запитом. Про них також можна проінформувати на зустрічах учителя, батьків та учня.

Поради щодо створення та ведення ситуативних нотаток:

  • Призначте окрему сторінку в теці для кожного учня. Записуйте спостереження, використовуючи стікери. На кожній наліпці напишіть дату й ім’я учня.
  • Подбайте, щоби ситуативні нотатки були короткими та сфокусованими (зазвичай не більше ніж кілька речень або фраз).
  • Стежте за тим, щоби коментарі були об’єктивними. Робіть конкретні зауваження про сильні сторони учнів.
  • Аби спогади були точними, робіть нотатки під час спостережень або якомога швидше після них.
  • За можливості записуйте коментарі регулярно.
  • Робіть нотатки в різний час і під час різних заходів, аби профіль учня був збалансований.
  • Часто переглядайте нотатки, аби переконатися, що вони регулярні для кожного учня, й узагальнюйте інформацію, пов’язану з тенденціями в навчанні.

Більше інформації про різні методи оцінювання читайте в посібнику Українська для всіх”.

Підготовка тексту до публікації – Марія Марковська, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – AllaSerebrinaDepositphotos

Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені тут погляди жодним чином не можуть сприйматися як офіційна думка Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.

НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА

Нова українська школа – це ключова реформа Міністерства освіти і науки. Головна мета – створити школу, в якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й уміння застосовувати їх у повсякденному житті.

НУШ – це школа, до якої приємно ходити учням. Тут прислухаються до їхньої думки, вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку та бути відповідальними громадянами. Водночас батькам теж подобається відвідувати цю школу, адже тут панують співпраця та взаєморозуміння.

Докладніше про зміни

Реформу НУШ розраховано на роки, адже неможливо швидко змінити освітню традицію, що плекалася в Україні протягом десятиліть. Проте зміни вже розпочались, і Міністерство освіти і науки робить усе, аби вони були невідворотними.

Зокрема, у вересні 2017 року було ухвалено новий Закон “Про освіту”, який регулює основні засади нової освітньої системи, а у лютому 2018 року Кабінет Міністрів затвердив новий Державний стандарт початкової освіти. На черзі – ухвалення нового закону “Про загальну середню освіту”, який більш детально розкриє зміни, закладені реформою.

Новий Стандарт початкової освіти з 2017/2018 навчального року успішно проходить апробацію у 100 школах по всій Україні. З 2018/2019 навчального року за цим стандартом розпочали навчання першокласники по всій Україні.

Новий Стандарт початкової освіти передбачає, що вчителі мають працювати за іншими підходами, тому протягом 2018-2019 років відбувається масштабне перенавчання вчителів початкової школи. Вони проходять як дистанційне навчання (онлайн-курс на освітній платформі EdEra), так і очні сесії, в межах яких спеціально підготовлені тренери закріплюють знання педагогів на практиці.

Також у 2019 році стартував пілот з добровільної сертифікації вчителів, мета якого – виявити та стимулювати вчителів з високим рівнем професійної майстерності, які володіють методиками компетентнісного навчання і новими освітніми технологіями та сприяють їх поширенню.

У 2019 році на зміну процедури атестації шкіл, що мала виключно наглядово-контрольні функції, прийшов Порядок проведення інституційного аудиту, який має стати інструментом підтримки закладів. На допомогу директорам шкіл Державною службою якості освіти розроблено Рекомендації до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у ЗЗСО.

Основні засади реформи шкільної освіти та орієнтовний графік впровадження реформи викладено в Концепції Нової української школи. (English version). Там ви знайдете інформацію про цінності реформи (як-от орієнтація на учня, педагогіка партнерства, справедливе фінансування тощо), основні компетенції та візію, яким має бути випускник НУШ. Коротко про це також можна прочитати нижче.

ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ УЧНІВ?

Ключова зміна для учнів стосується підходів до навчання та змісту освіти. І ми у МОН переконані, що це – головне. Адже мета НУШ – виховати інноватора та громадянина, який вміє ухвалювати відповідальні рішення та дотримується прав людини.

Замість запам’ятовування фактів та понять учні набуватимуть компетентностей. Це – динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність. Тобто формується ядро знань, на яке будуть накладатись уміння цими знаннями користуватися, а також цінності та навички, що знадобляться випускникам української школи у професійному та приватному житті.

Список компетентностей, яких набуватимуть учні, уже закріплено законом «Про освіту». Він створювався з урахуванням «Рекомендації Європейського Парламенту та Ради Європи щодо формування ключових компетентностей освіти впродовж життя» (від 18.12.2006 р.):

  • вільне володіння державною мовою;
  • здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;
  • математична компетентність;
  • компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
  • інноваційність;
  • екологічна компетентність;
  • інформаційно-комунікаційна компетентність;
  • навчання впродовж життя;
  • громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
  • культурна компетентність;
  • підприємливість та фінансова грамотність.

Державні стандарти можуть розширювати цей список.

Спільними для всіх компетентностей є так звані наскрізні вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Щоб набувати компетентностей, школярі навчаються за діяльнісним підходом – тобто частіше щось роблять замість того, щоб просто сидіти за партами і слухати вчителя. Концепція НУШ пропонує також впроваджувати інтегроване та проєктне навчання. Це сприяє тому, що учні отримують цілісне уявлення про світ, адже вивчають явища з точки зору різних наук та вчаться вирішувати реальні проблеми за допомогою знань з різних дисциплін.

Міністерством розроблено нову модель оцінювання учнів у межах Нової української школи. Тепер замість звичних табелів у кінці року учні перших класів отримують Свідоцтво досягнень. Оновлена модель ґрунтується на формувальному оцінюванні, яке дає можливість зробити висновки саме щодо процесу навчання, а не тільки результату (кількості помилок) та поступу учня.

А ще реформа – це про освітнє середовище. І це, насамперед, не техніка чи меблі. Хоча завдяки децентралізації фінансування шкіл збільшилося, і в багатьох навчальних закладах поступово оновлюється матеріально-технічна база.

Зміна освітнього середовища – це зміна ставлення до дитини: повага, увага до неї та прагнення знайти оптимальний спосіб для її ефективного навчання. Саме такою є Нова українська школа.

ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ?

Учитель – це людина, на якій тримається реформа. Без неї чи нього будь-які зміни будуть неможливими, тому один з головних принципів НУШ – умотивований учитель. Це означає, що наша мета – сприяти його професійному та особистому зростанню, а також підвищувати його соціальний статус.

Щоб навчати по-новому, вчитель повинен отримати свободу дій – обирати навчальні матеріали, імпровізувати та експериментувати. Цю свободу дає новий закон «Про освіту».

Міністерство освіти і науки пропонуватиме типові навчальні програми, проте будь-який учитель чи авторська група може доповнювати їх або створювати свої. Учитель тепер обмежений лише Державним стандартом. У цьому документі окреслено результати: що мають знати та вміти учні, закінчивши певний етап навчання. Натомість, як дійти до цих результатів, учитель визначатиме сам.

Учитель, який отримав свободу навчати, має отримати й свободу навчатися. І ця свобода теж передбачена реформою. Має запрацювати принцип «гроші ходять за вчителем»: педагоги зможуть підвищувати кваліфікацію за державні кошти не лише в Інститутах післядипломної педагогічної освіти, а й в обраних самими педагогами організаціях. Є лише дві вимоги: за п’ять років підвищення кваліфікації має скласти 150 годин, а навчання має відбуватись щорічно.

А щоб вмотивувати вчителів ще й фінансово, міністерство запровадить сертифікацію. Це добровільна перевірка, проходження якої надасть учителям 20% надбавку до посадового окладу та звільнить від атестації. На початку 2019 року стартував пілотний проєкт сертифікації вчителів початкових класів, у якому беруть участь понад 800 педагогів з усієї України.

ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ АДМІНІСТРАЦІЇ ШКІЛ?

НУШ – це відповідальна школа, і ми переконані, що навчальні заклади повинні отримати більше свободи дій. Адже відповідальність та свобода йдуть пліч-о-пліч.

Тому закон “Про освіту” передбачає кадрову автономію. Тепер директор школи може самостійно призначати своїх заступників, приймати на роботу та звільняти педагогічних працівників.

Окрім того, керівників шкіл (як і вчителів) уже приймають на роботу за строковим контрактом. Директор школи обирається за конкурсом. Одна людина зможе бути на цій посаді не більше двох термінів по 6 років (якщо особа призначається на цю посаду вперше, перший термін складатиме 2 роки). Після цього така людина зможе обіймати інші посади в цій школі або ж брати участь у конкурсі директорів у іншій школі.

ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ БАТЬКІВ?

Один із принципів Нової української школи – партнерство, у тому числі – між школою та батьками. Батьки можуть створювати свої органи громадського самоврядування, а отже – впливати на освітній та виховний процеси.

Відтепер батькам легше контролювати фінанси школи. Усі навчальні заклади, які отримують публічні кошти (це, наприклад, бюджетні кошти та благодійні внески), зобов’язані оприлюднювати свій кошторис та інформацію про витрати. І батьки тепер можуть здійснювати перерахування благодійних внесків цілеспрямовано на школу, а не збирати готівкові кошти, які дуже складно обліковувати.

Співпраця між усіма учасниками освітнього процесу – учителів, учнів, адміністрацій та батьків – наріжний камінь, який допоможе досягти всіх інших результатів. Адже тільки так можливо втілити головну мету: змінити освітнє середовище, впровадити навчання для життя.

І врешті – зробити українську школу відкритою, цікавою та сучасною.